Від Федора Фекети до Марії-Терезії через два музеї
(Закарпатський музей народної архітектури та краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького)
2 грудня школярі Плосківської ЗОШ І-ІІІ ст., члени гуртка «Юні туристи-краєзнавці» Закарпатського центру туризму, відвідали Закарпатський музей народної архітектури, побуту та Закарпатський краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького.
Вже по дорозі в Ужгород учні мали першу екскурсію у Перечині біля пам’ятника Федора Фекети – місцевого листоноші, який жив у ХІХ столітті і прославився своїми працелюбністю та чесністю.
В Ужгороді дуже сподобався гуртківцям Закарпатський музей народної архітектури, де працівник закладу Василь Король провів захоплюючу екскурсію. За його словами, Закарпатський музей просто неба був створений у 1970 році. І від того часу й по сьогодні етносело постійно поповнюється експонатами. Музей складається з архітектурних пам'яток старовинного закарпатського села і зразків найдавніших і найбільш розповсюджених видів народного прикладного мистецтва.
Василь Васильович розповів, що в музеї представлені зразки житла і садиб закарпатців низинних районів (русинів-долинян, румунів і угорців), а також — горян (бойків та гуцулів). Це - 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, корчма. Так як у музеї якраз проходять реставраційні роботи: міняють солом’яну та дерев’яну покрівлю на кількох хатах, ремонтують гуцульську садибу-гражду, то екскурсовод познайомив гуртківців з технологією цих, вже давно призабутих робіт.
Екскурсію у Закарпатському краєзнавчому музеї провів вчитель школи Юрій Шипович, який розповів, що Ужгородський замок - найбільше зібрання пам'яток з історії, етнографії і культури Закарпаття. Серед них — цінні археологічні збірки, зокрема одна з найбільших в Україні колекцій бронзових виробів переважно ХІІІ-ХVІІІ ст. до н. е. пам'ятки нумізматики, холодна й вогнепальна зброя XIV — поч. ХХ ст., рідкісні рукописи XIV-XVII ст. («Мукачівський псалтир» XIV ст., «Королівське Євангеліє» 1401 року та ін.), слов'янські стародруки XVI-XVII ст., унікальні колекції народних музичних інструментів, одягу й вишивок Закарпатської України, історичні документи тощо.
Так як зовсім недавно в замку відкрито нову, сучасну експозицію - «Закарпаття у період з VIII до початку XX століть», то гуртківці поспішили насамперед у цю залу. У приміщені, яка складається з трьох частин, учні побачили всю історію Закарпаття від найдавніших часів і до наших днів. Гуртківців вразили одяг та зброя наших предків, шкіряна мисливська сумка й орнаментована баклага та різьблені люльки XVIII ст., пояс шкіряний і металева коробка для тютюну, гарматні залізні ядра тощо. Також тут учні побачили зброю куруців XVII–XVIII ст. (меч, шабля, булава, кремнієвий пістолет), монети періоду визвольної війни 1703–1711 рр., а також оригінали історичних документів, книги. Портрети Міклоша Берчені, Ференца Ракоці ІІ, Ервіна Шенборна, Адольфа Добрянського, Еде Егана та ін. діячів минувшини справили на школярів незабутнє враження. Юрій Юрійович розповів, що цей відділ вдалося обновити і поповнити експонатами, дякуючи уряду Угорщини, який витратив загальну суму в 108 млн. 400 тис. форинтів (майже 10 млн. грн.).
Гуртківці відвідали також експозицію відділу археології, яка розміщена аж у трьох залах. У першому подано відомості про відомих дослідників старожитностей Закарпаття Йосипа Янковича, Ярослава Бема, Елемира Затлукала, Петра Сову, Федора Потушняка, Маркіяна Смішка, Василя Бідзілю, Тиводара Легоцького. Тут же експонуються архівні матеріали й археологічні знахідки останнього. Експонати другого залу висвітлюють тему «Закарпаття в епоху давнього кам'яного віку-палеоліту». В експозиції експонується діорама найдавнішої в Україні королевської стоянки, кам'яні вироби, череп і роги гігантського оленя, подана карта основних палеолітичних і мезолітичних пам'яток краю. В третьому залі експозиція «Закарпаття в епоху нового кам'яного віку-неоліту». Тут експонуються вироби з каменю та мальовнича кераміка.
Дуже цікавою виявилася також експозиція «З історії Ужгорода та Ужгородського замку». У ній представлені пам'ятки давньокам'яного і новокам'яного віку, фрагменти кераміки мідного віку, наконечник списа епохи бронзи з Радванки, глиняний посуд залізного віку Замкової гори. Окремий розділ становлять цінні пам'ятки, які висвітлюють історію Ужгорода XVI–XVIII ст. Це, зокрема, фрагменти кахлів із зображенням герба довголітніх володарів міста й замку - Другетів, вивіски Ужгородського цеху чоботарів і зброярського цеху XVIII ст., цехівка Ужгородського цеху шевців XVIII ст., різьблена цехова скринька XVII ст., дерев'яна форма XVI ст., для виготовлення медівника, висячі замки, ключі XVII–XVIII ст., герб Ужгорода та ін.
Завершили екскурсію юні краєзнавці, відвідавши Ужгородський кафедральний собор та намилувавшись малярськими роботами Йосипа Бокшая.
На останок, зробивши світлину біля пам’ятника австрійській імператриці Марії-Терезії, гуртківці спустились з замкової гори «Сходами поцілунків» і у гарному настрої відбули на малу батьківщину - Плоске.
